Станом на 1886 рік у селі Хитрівка Веселянської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 579 осіб, налічували 82 двори, існувала лавка.
Селище Комишуваха, як населений пункт, виникло у 1770 році під час будівництва Микитської фортеці, яка належала до Дніпровської укріпленої лінії. За 4 версти від неї засновано солдатську слобідку Павлівку (вона ж Комишуваха). Спочатку тут спорудили казарми, а потім — землянки, де мешкали майстрові та рекрутські сім’ї. Після ліквідації 1775 року Запорізької Січі в Комишувасі оселилися кілька сімей запорозьких козаків.
З моменту заснування села населення зростало; у 1859 році на території проживало 1660 осіб, а у 1899 році вже 4200 осіб. У 1913 році налічувалося 5177 жителів. Зі зростанням населення село швидко змінювалося. В центрі села в цегляних будинках жили багатії, тут же височіла церква. За цей період відкрито 15 крамниць та магазин сільськогосподарських машин.
З 1918 року селище входить до складу Української Народної Республіки.
Через поразку Перших визвольних змагань село надовго окупували радянські загарбники.
У 1921 році селу присвоєно статус селища.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 116 жителів селища.
Німецькі нацистські війська зайняли Комишуваху 3 жовтня 1941 року.
З 24 серпня 1991 року селище входить до складу незалежної України.
Поблизу селища виявлено чимало корисних копалин, які мають промислове значення. Зокрема, тут залягають великі шари залізної руди, а також марганцеві руди, буре вугілля, каоліни, білі кварцові піски, вапняки й граніти.
Навколо Комишувахи розташовано багато курганів — свідків давнього заселення людиною придніпровських степів. Біля одного з них знайдено кам’яну сокиру-молот доби бронзи (II тисячоліття до н. е.). Збереглися руїни Микитської фортеці, яка належала до Дніпровської укріпленої лінії.
19 лютого 2015 року у селищі повалено пам’ятник Леніну.
19 травня 2016 року, на підставі розпорядження № 275 голови Запорізької обласної державної адміністрації, у селищі Комишуваха вулиця Жовтнева отримала нову назву — вулиця Героїчна, а вулиця Стаханівська перейменована на вулицю Козацьку.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Оріхівського району, селище увійшло до складу Запорізького району.
